ОВА: внаслідок атаки по Одещині є пошкодження інфраструктури, двоє постраждалих
У ніч проти 13 грудня сили РФ масовано атакували Одеську область, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олег Кіпер.
«Упродовж ночі є пошкодження об’єктів цивільного призначення, енергетичної та промислової інфраструктури. Внаслідок ударів виникли займання, пошкоджено адміністративні будівлі та обʼєкти енергетики. Рятувальники працюють над ліквідацією наслідків. В окремих районах області спостерігаються перебої з електропостачанням», – зазначив місцевий чиновник.
Кіпер каже, що за попередніми даними двоє людей постраждали. Інформація про загиблих не надходила.
Ввечері 12 грудня війська РФ завдали ракетного удару по цивільній портовій інфраструктурі Одещини. За даними віцепрем’єра з відновлення України, Олексія Кулеби, армія РФ застосувала «Шахеди» та балістичні ракети по території двох портів - Одеського та Чорноморського.
Кулеба повідомив, що в Одеському порту поранений працівник приватної компанії – йому надається медична допомога. Також пошкоджений контейнерний перевантажувач. У Чорноморському порту було пошкоджено пором під прапором Туреччини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обійшли Орбана. Як репараційна позика може врятувати Україну? Пояснюємо
- ЄС готує механізм фінансування України на 2026–2027 роки, ключовим елементом якого може стати репараційна позика, сформована з вартості заморожених російських активів.
- План передбачає заміну коштів облігаціями Єврокомісії, а утримувати активи в замороженому стані можливо буде рішенням більшості держав-членів.
- Головна перешкода — опір Бельгії, яка вимагає гарантій від ризику російської відплати.
- Альтернативи — спільний борг ЄС або пряме фінансування країнами-членами.
Читайте про це за лінком
Мирна угода щодо України, попри всі труднощі, «могла б спрацювати» – Трамп
Мирна угода щодо України, попри всі труднощі, «могла б спрацювати», зазначив президент Сполучених Штатів Дональд Трамп під час спілкування з журналістами, трансляцію якого вів Білий дім.
За його словами, «існує відчутний прогрес у зусиллях, спрямованих на припинення війни».
Відповідаючи на запитання щодо перспектив врегулювання, Трамп зазначив, що нині триває робота над можливістю укладення мирної угоди, а результати можуть стати відомими вже «найближчим часом».
Коментуючи ідею створення «вільної економічної зони» на Донбасі та інших територіях, окупованих Росією, президент США відмовився від конкретних пояснень, наголосивши на складності ситуації.
«Я не хочу зараз про це говорити. Це дуже складна ситуація, але це могло б спрацювати. І багато людей хочуть, щоб це спрацювало. Усе, що я хочу зробити - зупинити загибель 25 тисяч людей на місяць», – сказав Трамп.
Президент Зеленський раніше під час спілкування з журналістами наголосив, що питання щодо можливих територіальних рішень має вирішувати народ України «у форматі виборів чи у форматі референдуму».
Президент України раніше заявляв, що учасники переговорів, які обговорюють мирну ініціативу за посередництва США, зберігають розбіжності щодо територій. «Є бачення США, Росії та України, і у нас немає єдиної думки щодо Донбасу», – сказав Зеленський.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою та Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але є кілька суперечливих питань, зокрема щодо території та гарантій безпеки.
За словами Зеленського, США вважають, що повне припинення вогню між Україною та РФ можливе лише після підписання комплексної рамкової угоди про мир, оскільки, на думку американців, Росія не погодиться на перемир’я без такого документа, хоча Київ наполягає, що найперше має бути припинення вогню.
Невідомо, чи готовий президент Росії Володимир Путін погодитися на угоду про припинення війни. Після переговорів з посланцями Трампа в Москві минулого тижня Кремль заявив, що деякі пропозиції, що стоять на столі, є прийнятними, але інші він відхилив.
За добу РФ втратила ще 1300 військових, три танки і понад 20 артсистем – Генштаб
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 187 780 своїх військових, зокрема 1 300 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 13 грудня наводить український Генштаб.
У командуванні ЗСУ також розповіли про втрати Росії у військовій техніці:
- танків – 11 409 (+3 одиниці за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 23 714 (+9)
- артилерійських систем – 35 032 (+24)
- РСЗВ – 1 567 (+1)
- засоби ППО – 1 258 (+2)
- літаків – 432
- гелікоптерів – 347
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 89 684 (+283)
- крилатих ракет – 4 060
- кораблів / катерів – 28
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 69 717 (+103)
- спеціальної техніки – 4 026 (+2)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Розвідка Великої Британії 2 грудня проаналізувала дані Генерального штабу Збройних сил України про російські втрати на війні. Відомство при Міністерстві оборони Британї вказало на те, що Росія, ймовірно, втратила 382 тисяч солдат вбитими й пораненими від початку 2025 року, а загальні втрати за час повномасштабного вторгнення сягнули 1,168 мільйона.
«Середні денні втрати Росії протягом листопада 2025-го сягнули 1 033, за даними Генерального штабу України – більше, ніж 1 008 у жовтні 2024-го, третє зростання за місяць поспіль», – йдеться в зведенні.
Російські журналісти спільно з волонтерами за відкритими даними станом на 4 грудня встановили особи щонайменше 153 тисяч російських військових, які загинули на війні проти України. При цьому дослідники наголошують, що реальна кількість втрат, ймовірно, є вищою.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку 2025 року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Матернова пояснила рішення ЄС щодо активів РФ
Посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що через сьогоднішнє рішення Євросоюзу Росія не отримає доступу до заморожених активів свого Центробанку «ні безпосередньо, ні через «задні двері».
«Сьогодні Рада, тобто держави-члени ЄС, досягла чіткого рішення: Росія не отримає доступу до заморожених активів свого ЦБ, які утримуються на території Євросоюзу. ЄС заблокував будь-який переказ цих коштів назад Росії. Причина проста і справедлива: якщо Москва поверне доступ до цих грошей, вони б безпосередньо використовувалися для фінансування агресії проти України», – написала вона у фейсбуці.
За її словами, для Європи, України, Росії це чітке послання, що агресія має ціну, і Росія її заплатить.
«Ці заходи тимчасові, але вони діятимуть, поки Росія продовжує агресію і загрожує безпеці Європи. Наступного тижня, можливо, побачимо подальші рішення щодо заморожених активів», – додала посол ЄС.
12 грудня Євросоюз погодив можливість безстрокової заморозки активів Росії.
25 із 27 держав-членів проголосували за те, щоб їх можна було утримувати в знерухомленому стані не одноголосним рішенням, а волею більшості.
Напередодні посли держав-членів ЄС зробили можливим безстрокове замороження російських активів. Відповідні процедурні зміни були схвалені кваліфікованою більшістю голосів.
Щоб утримувати активи в замороженому стані, буде достатньо кваліфікованої більшості голосів держав-членів, згідно зі статтею 122 Договору про функціонування Європейського Союзу. Саме її Єврокомісія запропонувала використовувати як правову основу для заходів щодо подолання економічних наслідків війни в Україні. Посли держав-членів погодилися.
Останніми тижнями в Європі обговорюється ідея «репараційного кредиту» Києву на 140 мільярдів євро під заставу російських активів. Проти цього категорично виступає Бельгія, в юрисдикції якої перебуває основна частина коштів, побоюючись можливих юридичних претензій із боку Росії.
Росія категорично відкидає будь-які спроби конфіскації своїх коштів та називає можливе використання цих активів на користь України крадіжкою.
Війська РФ завдали повторного удару по порту на Одещині – Кіпер
Російські війська ввечері знову завдали удару по Одещині, є пошкодження портової інфраструктури, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Попри активну роботу ППО, є пошкодження об’єкта портової інфраструктури, внаслідок чого сталося займання. Рятувальники оперативно ліквідували пожежу», – написав він у телеграмі.
Кіпер додав, що це вже друга атака по цьому об’єкту за сьогодні, що «вкотре підкреслює умисний характер ворожих ударів по цивільній інфраструктурі регіону». Інформація про загиблих та постраждалих не надходила.
Ввечері 12 грудня війська РФ завдали ракетного удару по цивільній портовій інфраструктурі Одещини. За даними віцепрем’єра з відновлення України, Олексія Кулеби, армія РФ застосувала «Шахеди» та балістичні ракети по території двох портів - Одеського та Чорноморського.
Кулеба повідомив, що в Одеському порту поранений працівник приватної компанії – йому надається медична допомога. Також пошкоджений контейнерний перевантажувач. У Чорноморському порту було пошкоджено пором під прапором Туреччини.
Під час ліквідації наслідків атаки сили РФ завдали повторного удару. У ДСНС повідомили, що вогнеборці перебували в укритті, але пожежна техніка постраждала.
Це не перший російський удар по українських портах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Дрони СБУ вдарили по двох нафтовидобувних платформах РФ в Каспійському морі – джерело
Далекобійні дрони Служби безпеки України вдруге цього тижня успішно атакували нафтовидобувну платформу імені Філановського, повідомило джерело Радіо Свобода у СБУ.
За його даними, також було уражено іншу платформу – імені Корчагіна, обидва об’єкти належать компанії «Лукойл-Нижневолжскнефть» і працюють у Каспійському морі.
За попередньою інформацією, безпілотники СБУ пошкодили критичне обладнання на обох льодостійких платформах, що призвело до призупинення виробничих процесів.
Джерело нагадує, що родовище ім. Філановського є одним із найбільших розвіданих у РФ та в російському секторі Каспію, Його запаси оцінюють у 129 млн тонн нафти та 30 млрд кубометрів газу.
«СБУ продовжує системну роботу, спрямовану на скорочення надходжень до бюджету РФ від нафтогазового сектору. Частота, географія та точність ударів — це сигнал РФ, що доки триває її агресія, «бавовна» палатиме на всіх російських об’єктах, які працюють на війну», – додає представник СБУ.
Напередодні джерело Радіо Свобода в спецслужбі повідомляло, що центр спецоперацій «Альфа» Служби безпеки України завдав удару дронами по нафтовидобувній платформі імені Філановського.
Анкара відреагувала на удар РФ, через який пошкоджено судно турецької компанії
Міністерство закордонних справ Туреччини відреагувало на російський удар по порту Чорноморськ, Україна, в результаті якого було пошкоджено судно турецької компанії.
У заяві відомства зазначається, що удар «свідчить про обґрунтованість наших раніше висловлених занепокоєнь щодо поширення війни, що триває в нашому регіоні, на Чорне море, а також безпеки та свободи судноплавства».
За попередніми повідомленнями, екіпаж та водії вантажівок на борту судна евакуювалися, жоден громадянин Туреччини в результаті нападу не постраждав.
Анкара ще раз наголосила на «важливості негайного припинення війни між Росією та Україною та нагадала про необхідність укладення домовленостей щодо запобігання ескалації в Чорному морі, включаючи напади, спрямовані на безпеку судноплавства та енергетичну та портову інфраструктуру обох сторін».
Ввечері 12 грудня війська РФ завдали ракетного удару по цивільній портовій інфраструктурі Одещини. За даними віцепрем’єра з відновлення України, Олексія Кулеби, армія РФ застосувала «Шахеди» та балістичні ракети по території двох портів - Одеського та Чорноморського.
Кулеба повідомив, що в Одеському порту поранений працівник приватної компанії – йому надається медична допомога. Також пошкоджений контейнерний перевантажувач.
«У Чорноморському порту пошкоджено пором під прапором Туреччини, попередньо постраждалих немає. Проте на борту одного із суден виникла пожежа. Аварійні служби локалізовують займання, проводять огляд пошкоджень», – написав він у телеграмі.
Reuters: доходи Росії від нафти і газу можуть впасти до мінімуму 2020 року
У грудні доходи російського державного енергетичного сектора внаслідок зниження цін на сиру нафту та зміцнення рубля можуть скоротитися майже вдвічі порівняно з торішнім роком, повідомляє Reuters з посиланням на свої розрахунки.
Згідно з аналізом агентства, доходи Росії становитимуть близько 410 мільярдів рублів (трохи більше п’яти мільярдів доларів). Це буде мінімум із серпня 2020 року, коли продажі енергоносіїв знизилися через пандемію і склали 405 мільярдів рублів, зазначає агентство.
Дохід за весь рік, як очікується, знизиться майже на чверть приблизно до восьми з половиною трильйонів рублів, що нижче за прогноз російського Мінфіну.
Як причини падіння доходів Reuters називає зниження цін на нафту та зміцнення рубля. У листопаді ціна російської нафти в рублях впала на 17% порівняно з жовтнем.
22 жовтня Мінфін США запровадив санкції проти найбільших російських нафтових компаній – «Роснефть» і «Лукойл». Президент США Дональд Трамп висловлював надію, що запроваджені санкції проти російських нафтових компаній вплинуть на закінчення війни Росії проти України.
Наприкінці листопада Володимир Путін зізнався, що не очікував нових санкцій з боку США щодо нафтових компаній Росії після переговорів із Трампом на Алясці.
Надходження від нафти та газу – одне з основних джерел доходів російського бюджету.
«Якщо йдеться про привід для вимоги перемир’я, це не пройде» – у Кремлі не допускають припинення вогню в Україні
У Кремлі не допускають припинення вогню в Україні. Про це свідчить заява речника президента РФ Дмитра Пєскова щодо пропозиції українського президента Володимира Зеленського щодо референдуму стосовно питання територій.
«Якщо йдеться про те, щоб створити привід для вимоги перемир’я, перепочинку, паузи на фронті, то це не пройде», – сказав Пєсков в інтерв’ю Першому каналу.
Речник Путіна додав, що «тимчасовий перепочинок – це черговий обман, чергове затягування, запудрювання мозку», потрібен довгостроковий та гарантований мир.
Генштаб про СЗЧ і реакція військових. Чому Зеленський поїхав у Куп'янськ?
СЗЧ: влада береться за «батіг» чи навпаки?
Верховна Рада може ухвалити закон про повернення кримінальної відповідальності за самовільне залишення військової частини (СЗЧ) вже на початку 2026 року. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкту «Свобода Live») заявив Олександр Федієнко, народний депутат від «Слуги народу» та член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Він також пояснив, що законопроєкт передбачає умови звільнення від кримінальної відповідальності:
«В прикінцевих положеннях є звільнення від кримінальної відповідальності. Тобто, якщо військовослужбовець з СЗЧ повернувся протягом чотирьох тижнів до відповідного підрозділу, він звільняється від кримінальної відповідальності. Тобто по факту ми, з одного боку, намагаємось повернутися до діючого законодавства, а з іншого боку, ми все одно даємо можливість військовослужбовцю бути звільненим від кримінальної відповідальності»
Раніше у вересні Верховна Рада підтримала цей законопроєкт у першому читанні.
Генеральний штаб Збройних сил України пояснив новий механізм, за яким військовослужбовець, який здійснив самовільне залишення частини (СЗЧ) міг перевестися до іншого підрозділу через механізм рекрутингу. Також Генштаб заперечив, що тих, хто повернувся із СЗЧ відправляють винятково у штурмовики. Як повідомляє пресслужба Генштабу ЗСУ, запроваджено спрощений механізм надсилання електронним документообігом рекомендаційного листа на військовослужбовця від військової частини, у яку він бажає перевестися, до військової частини, де він проходить службу. Також спрощено механізм призначення військовослужбовців, які повернулися після самовільного залишення частини (СЗЧ), на посади до нових військових частин.
«Змінами виключено проміжні ланки в опрацюванні документів, зокрема армійський корпус, оперативне командування. Документи на призначення подаються напряму від військової частини до Генштабу ЗС України. Ці кроки покликані пришвидшити призначення військовослужбовців на посади», – йдеться у повідомленні.
Однак, у Генштабі стверджують, що запроваджені зміни не змінюють умови повернення до служби після СЗЧ, наголошуючи, що рекомендаційні листи, які тепер стають суто електронними, не мають бути способом перевестися з бойової бригади до військової частини з більш комфортними умовами служби.
«Для переведення між частинами існують інші законні внормовані інструменти, а не СЗЧ. Військовослужбовці, які після СЗЧ повернулися до батальйонів резерву, направляються до всіх бойових бригад, що потребують поповнення особовим складом, в тому числі й до ДШВ та штурмових частин», – додають в штабі.
Раніше проєкт DeepState повідомив у телеграм про нібито вказівки вищого військового командування про заборону видачі рекомендаційних листів бригадам для залучення бійців, які повертаються із СЗЧ на службу.
«Одночасно з цим наявна вказівка враховувати виключно вказані полки/батальйони штурмових військ, при зарахуванні бійців, які повертаються в СЗЧ на службу», – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що таким чином звичайні бригади/підрозділи втрачають можливість здійснювати поповнення особового складу бійцями, які вирішили повернутися із СЗЧ.
Ті, хто здійснив чи планував СЗЧ, можуть ображатись на Генеральний штаб, однак це цілком логічно
Ратушний
Військовослужбовець ЗСУ Тарас Ратушний у текстовому коментарі для проєкту Свобода Live зазначив, що мобілізовані після навчання не мають можливості обирати місце служби і поставив запитання – чому таке право мають військові після СЗЧ?:
«Ті, хто здійснив чи планував СЗЧ з огляду на такі переваги, можуть ображатись на Генеральний штаб, однак це цілком логічно, що етичний баланс відновиться і рекомендаційні листи в БРЕЗ (батальйони резерву, - ред.) більше не діятимуть». Він додає: «Держава ж у вирішенні проблеми СЗЧ усі роки війни послуговувалась здебільшого роздачею пряників. А зараз хтось раптом у шоці від того, що існує і батіг?»
Народний депутат від «Слуги Народу» Олександр Федієнко заявив, що неконтрольовані переходи між підрозділами створюють ризики для оборони. За його словами, інколи бійці «оголювали ділянки фронту», залишаючи свої позиції. А дисципліна, за переконанням Федієнка, дуже важлива в армії.
«Я особисто, коли там спілкуюсь з командиром тих або інших бригад, корпусів – всі скаржаться на цей механізм», – сказав Федієнко. Він наголосив, що механізм переведень використовували хаотично, інколи навіть використовували його для того, щоб «бігати між підрозділами» і за цей час не брали участі в бойових діях.
Потрібне законодавче регулювання, потрібні оприлюднені в письмовому вигляді правила і порядок переведення військовослужбовців
Бутусов
Водночас військовослужбовець Сергій Гнезділов не погодився із позицією депутата, заявивши, що проблеми виникають насамперед через відсутність прозорих офіційних механізмів переведення. За його словами, бійці часто прагнуть переходу разом із командиром, якщо не впевнені, що забезпечення й умови служби залишаться належними:
«Ніяких механізмів переведення наразі, окрім самовільного залишення частини і повернення в ту частину, куди ти хочеш – просто немає», – зазначив він. Гнезділов також наголосив на нерівності забезпечення: «Багато говорили про порядок у війську, але чому тоді одні підрозділи забезпечуються одним чином, а інші, які теж бойові, які теж воюють – по залишковому принципу?»
Боєць НГУ «Хартія» Юрій Бутусов вважає проблему СЗЧ наслідком відсутності системного підходу. На його думку, тимчасова декриміналізація зовсім не вирішила саму проблему, адже разом з цим було необхідно і створити новий порядок переведень або систему комплектування.
«Потрібне законодавче регулювання, потрібні оприлюднені в письмовому вигляді правила і порядок переведення військовослужбовців з військової частини до військової частини», – сказав Бутусов.
Далі читайте тут
ЄС погодив можливість безстрокової заморозки активів Росії
Євросоюз погодив можливість безстрокової заморозки активів Росії.
25 із 27 держав-членів проголосували за те, щоб їх можна було утримувати в знерухомленому стані не одноголосним рішенням, а волею більшості.
Бельгія була серед тих, хто голосував «за».
«Наступний крок – забезпечення фінансових потреб України на 2026-2027 роки», – прокоментував рішення держав-членів очільник Євроради Антоніу Кошта.
Напередодні посли держав-членів ЄС зробили можливим безстрокове замороження російських активів. Відповідні процедурні зміни були схвалені кваліфікованою більшістю голосів.
Щоб утримувати активи в замороженому стані, буде достатньо кваліфікованої більшості голосів держав-членів, згідно зі статтею 122 Договору про функціонування Європейського Союзу. Саме її Єврокомісія запропонувала використовувати як правову основу для заходів щодо подолання економічних наслідків війни в Україні. Посли держав-членів погодилися.
The Atlantic: США негласно дозволили Україні удари по «тіньовому флоту»
США дали Україні негласний дозвіл на удари по російському «тіньовому флоту», що перевозить нафту, пише The Atlantic. За даними журналу, на відміну від попереднього президента США Джо Байдена, який побоювалася ескалації, нова республіканська адміністрація Дональда Трампа не тільки не перешкоджала таким атакам, а й у частині випадків надавала розвідувальні дані для їхнього здійснення.
Україна за останні тижні атакувала кілька танкерів, які належать до «тіньового флоту». Москва назвала ці дії «піратством» і пригрозила заходами у відповідь.
Публічно заявляючи про прагнення мирного врегулювання, адміністрація Дональда Трампа паралельно підтримує удари по російській нафтовій інфраструктурі, вважаючи їх ефективним важелем тиску на Кремль, пише The Atlantic.
Зеленський: у Німеччині оборонна група працюватиме над деталями гарантій безпеки для України
У Німеччині оборонна група працюватиме над деталями гарантій безпеки для України. Про це повідомив президент Володимир Зеленський після доповідей секретаря РНБО та очільника української переговорної групи Рустема Умєрова.
«На майданчику в Німеччині готується робота оборонної групи, що присвячена деталям гарантій безпеки для України. З українського боку групу очолює генерал-лейтенант Гнатов, беруть участь представники нашої армії, розвідок, Сил безпеки», – написав він у телеграмі.
За його словами, на майданчику в Сполучених Штатах уже почалась і буде продовжуватись робота групи з економіки, відбудови та інвестицій, цим напрямом займаються передусім урядовці, зокрема, премʼєр-міністерка Юлія Свириденко, віцепремʼєр Тарас Качка.
«Третій напрям роботи – це фактично постійні контакти радників із питань національної безпеки та всіх, хто залучається за рішенням лідерів. Сьогодні, як і майже щодня, триває спілкування між США, Україною та іншими європейськими країнами, іншими учасниками нашої Коаліції охочих. З нашого боку модерує Умєров. На всіх напрямах мета в нас одна: наблизити реальне закінчення війни та визначити такі кроки, які зроблять мир достойним для України, а безпеку і відновлення – гарантованими», – додав Зеленський.
Сьогодні низка медіа повідомили, що Зеленський у понеділок, 15 грудня, відвідає Берлін для переговорів з європейськими партнерами.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою та Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але є кілька суперечливих питань, зокрема щодо території та гарантій безпеки.
Читайте також: Лавров заявив, що РФ більше не має непорозумінь зі США щодо України
Минулого тижня в Москві відбулася зустріч американських представників Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів можливої мирної угоди в російсько-українській війні. Згодом Путін підтвердив, що під час зустрічі з Віткоффом і Кушнером 2 грудня російські представники не погодилися з частиною пунктів американського плану щодо завершення війни Росії проти України.
Після цієї зустрічі українська делегація у США з представниками адміністрації Трампа продовжила переговори, які тривали кілька днів.
Читайте також: Зеленський готовий до виборів під час війни, але за умови
Генштаб ЗСУ підтвердив український удар по НПЗ у Ярославській області РФ
Генеральний штаб ЗСУ підтвердив, що підрозділи Сил оборони України уразили потужності нафтопереробного заводу «Славнефть-ЯНОС» у Ярославській області РФ – один з найбільших російських НПЗ і задіяний у забезпеченні російських військ.
У штабі додають, що зафіксовані вибухи та потужна пожежа у районі цілі, ступінь збитків уточнюється.
Також у Генштабі додають, що з «метою зниження наступального потенціалу противника» українські військові уразили склад боєприпасів у районі села Авдіївське (колишнє Первомайське) та місця зосередження живої сили противника у районах Мирнограда та Родинського на Донеччині – втрати уточнюються.
Вранці телеграм-канали і місцеві жителі заявляли про атаку дронів і пожежу внаслідок цього на нафтопереробному заводі «Славнефть-ЯНОС» («Ярославнафтаоргсинтез») у Ярославлі (Росія). Влада Росії це не підтверджувала.
Міноборони Росії прозвітувало про нібито знищення 90 українських безпілотників над дев’ятьма регіонами й акваторією Чорного моря в ніч проти 12 грудня. За даними відомства, над Ярославською областю було збито вісім дронів.
«Ярославнафтаоргсинтез» – п’ятий за потужністю нафтопереробний завод у Росії.
Читайте також: Коли удари по НПЗ ослаблять Росію – і вплинуть на війну проти України?
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
«Що рухає командирами, коли дають неправдиву інформацію». Відверта розмова з офіцером 82-ї бригади про Покровськ
Протягом місяців за оборону Покровської агломерації відповідає 7-й корпус швидкого реагування ДШВ. Під його управлінням зібрані різноманітні підрозділи сухопутних і штурмових військ, Нацгвардія, спецпризначенці і морпіхи. Ядро угруповання становлять одразу кілька десантних бригад.
Одну з них – 82-гу окрему десантно-штурмову Буковинську бригаду – нещодавно перекинули в район міста, щоб підсилити той гарнізон, який вже тривалий час тримає оборону довкола Покровська і Мирнограда.
Цей підрозділ вже неодноразово діяв як своєрідна «пожежна команда» – з'являвся там, де складно, щоб допомогти стабілізувати ситуацію.
Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії поспілкувався з заступником командира одного з батальйонів 82-ї ОДШБр з позивним «Юрист» і розпитав його про, ймовірно, одну з найзапекліших битв російсько-української війни у 2025 році.
– Бригада прибула в район Покровська не так давно. Яке у вас завдання?
– Прийшли сюди на підсилення, прийшли відбивати, звільняти. Ми ж Десантно-штурмові війська – в обороні сидимо дуже зрідка . Ми зазвичай проводимо штурмові дії на вказаному нам напрямку.
– Якою була ситуація на момент перекидання?
– Нас дуже оперативно перекинули на цей напрямок.
Ситуація була досить незрозуміла – не було відомо, де конкретно перебуває противник, яка кількість противника, його якісні характеристики.
Зараз ми тут вже більше тижня, відповідно, вже картину і уявлення про противника маємо.
Спочатку не було відомо взагалі нічого, тобто все на власному досвіді – що групи доповідали, що бачили зі стрімів, зі своїх дронів, з цього і малювали собі картинку.
Повністю читайте тут
ОВА: на Донеччині через сьогоднішні атаки РФ загинули двоє людей, ще семеро поранені
У Дружківці та Костянтинівці на Донеччині через сьогоднішні російські атаки загинули двоє людей, ще семеро були поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
За його словами, у Дружківці сили РФ атакували цивільний транспорт FPV-дронами – поранили 6 людей, пошкодили три автівки.
На Костянтинівку російські війська скинули авіабомбу. Філашкін повідомив, що через авіаудар загинули дві людини, ще одна – поранена, пошкоджено багатоповерхівку і авто.
Читайте також: На Харківщині через російський удар поранені шість людей – ОВА
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
На фронті відбулося 93 бої з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 12 грудня на фронті відбулося 93 бойові зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Від російських артилерійських обстрілів постраждали райони населених пунктів, зокрема Волфине, Рогізне, Кучерівка, Малушине, Середина-Буда Сумської області», – вказано в повідомленні.
Більшість боїв зафіксована на чотирьох напрямках у Донецькій області.
«На Лиманському напрямку сьогодні відбулося 19 бойових зіткнень. Ворог атакував у районах населених пунктів Середнє, Зарічне, Дробишеве та в бік Дружелюбівки, Новосергіївки, Нового Миру, Ставків, Олександрівки, Новоселівки, Лиману, бої точаться у 10 локаціях.
Сили оборони зупинили 12 ворожих атак на Костянтинівському напрямку. Загарбник намагався просунутися в районах населених пунктів Щербинівка, Плещіївка, Яблунівка та у бік Костянтинівки, Степанівки, Софіївки. Ще один бій триває.
На Покровському напрямку російські війська 22 рази намагалися йти вперед на позиції наших військ у районах населених пунктів Никанорівка, Котлине, Удачне, Новомиколаївка, Філія та у бік Дорожнє, Білицьке, Мирноград, Новопавлівка. Наші захисники вже відбили 16 атак, бої тривають.
На Олександрівському напрямку українські захисники відбили 11 атак противника поблизу населених пунктів Вороне, Привілля, Вербове, Олексіївка, Привільне та у напрямках Олександроград, Вишневе, Рибне, Красногірське. Ще один бій триває», – йдеться у зведенні станом на 16:00.
Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Слов’янському, Краматорському, Гуляйпільському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:ЗСУ майже зачистили Куп'янськ, який «взяла» Росія. Деталі
9 грудня головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський заявив, що оборона Покровська продовжується, українські війська контролюють на півночі міста майже 13 кв. кілометрів, а Мирноград – не в оточенні.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.