Білоруська служба Радіо Свобода
Білорус Дмитро Палойко, який воював добровольцем на боці України спочатку в 2014–2016 роках, а в січні 2022 року підписав контракт з українською армією, переніс важкі захворювання під час нинішньої війни і зараз потребує операції.
Дмитро Палойко розповів Білоруській службі Радіо Свобода, що його звинуватили у самовільному залишенні військової частини та зменшили грошові виплати, передбачені військовослужбовцям у зоні бойових дій.
«Після лікування гепатиту, з яким мене госпіталізували з «нуля» (з передової – ред.), мене визнали обмежено придатним, але попросили вийти на позиції, і вже в грудні (2023 року– ред.), коли там багато людей хворіли на пневмонію та запалення легень, я також захворів, і мене госпіталізували в Дніпро. У мене був осередок у легенях, діагностували туберкульоз і зрештою видалили частину легені», – розповів Радіо Свобода Дмитро Палойко.
Пізніше у нього виявили захворювання колінних суглобів і рекомендували продовжити лікування. З військової частини його направили до медичної роти, яка на той час дислокувалася в Добропіллі Донецької області, на другій лінії оборони (біля передової). У медичній роті його попередили, що йому доведеться чекати кілька місяців на обстеження, і, згідно з домовленістю, він поїхав до Дніпра, до місця проживання, для подальшого лікування.
«Увесь цей час я був на зв'язку з військовою частиною, нікуди не тікав і не отримував жодних наказів чи розпоряджень щодо мого місцезнаходження, бо мене направили до медичної роти», – сказав Дмитро Палойко.
Коли вже погодили моє переведення до іншої військової частини, виявилося, що мені висунули звинувачення у СЗЧ. Переведення скасувалиДмитро Палойко
За його словами, одночасно з лікуванням він намагався перевестися до інших частин, оскільки стан здоров'я, підтверджений висновками лікарів, вже не дозволяв йому повноцінно служити та бути на фронті.
«Я намагався перевестися у ППО, але мені відмовили саме через стан здоров'я після перенесеного туберкульозу, потім до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК виконують функції військових комісаріатів в Україні – ред.). А коли вже погодили моє переведення до іншої військової частини, виявилося, що мені висунули звинувачення у самовільному залишенні військової частини. У результаті переведення скасували», – сказав Дмитро.
Зараз він перебуває в Краматорську, за місцем командування командира військової частини. Від знаку «Краматорськ» на в'їзді до міста до лінії фронту менше 16 кілометрів. У сучасних реаліях війни дрон FPV долає цю відстань за 10 хвилин.
Під обстрілами та атаками FPV: як живе прифронтовий Краматорськ (фоторепортаж)
12 днів «втечі»
У наказі від 31 жовтня 2025 року від командира військової частини, де служить Дмитро Палойко, справді зазначається, що сержанта, навідника танкового взводу Дмитра Палойка визнали таким, що «самовільно залишив військову частину», і на цій підставі його було відсторонено від виплати грошової допомоги та знято з «інших видів допомоги з дня самовільного полишення з військової частини 31 жовтня».
Коли Дмитро на початку листопада повернувся до Краматорська та знову звернувся з відповідним рапортом, йому повідомили, що на 7 листопада призначене службове розслідування, а 11 листопада було визнано, що він повернувся на службу після «втечі», і всі виплати мають бути відновлені. Але цього не сталося.
Протягом останніх двох місяців йому платили меншу зарплату, зняли з харчового забезпечення, яке було відновлене лише після його переведення до роти резерву на початку грудня.
Дмитро Палойко додав, що спочатку має бути проведене внутрішнє розслідування, щоб підтвердити звинувачення у самовільному залишенні військової частини.
«Його сфальсифікували, і я хочу, щоб правоохоронні органи перевірили, як його проводили», – зазначив він.
Радіо Свобода звернулося за коментарем щодо цієї ситуації до уповноваженої президента України з питань захисту прав військовослужбовців Ольги Решетилової. «Я не можу коментувати без попередньої перевірки», – написала вона у відповідь на запитання Радіо Свобода у соціальних мережах. Ольга Решетилова порадила журналістці зробити офіційний запит, а Дмитру – подати скаргу до уповноваженої президента України з питань захисту прав військовослужбовців.
Після публічного звернення Дмитра до правоохоронних органів через соціальні мережі та майже місяця перебування в Краматорську без забезпечення, йому нарешті видали направлення на лікування.
Для цього він планує невдовзі виїхати з прифронтового Краматорська. Тепер він також звернувся на гарячу лінію Міністерства оборони, щоб з’ясувати всі обставини своєї справи.
Як українське законодавство трактує дезертирство
В Україні дезертирство є кримінальним злочином. Згідно зі статтею 407 Кримінального кодексу України, воно починається, коли військовослужбовець не з’являється на службу більш як три дні без поважних причин та відсутній понад місяць. Покарання залежить як від тривалості відсутності військовослужбовця, так і від місця і часу, коли він це зробив. Найсуворішим покаранням є воєнний стан.
За неявку до місця служби військовослужбовець, залежно від обставин, може бути покараний службою в дисциплінарному батальйоні до двох років, штрафом (наразі від 17 до 68 тисяч гривень, що дорівнює 40 та 16 120 доларам відповідно – ред.) або позбавленням волі на строк до 10 років.
Якщо солдат повертається до частини після певного періоду часу, його відсутність не вважається злочином. Те саме відбувається і у випадку поважних причин, серед яких юристи називають об'єктивні фактори, що перешкоджають йому вчасно з'явитися, наприклад, стихійне лихо, затримання владою, перерва в русі транспорту тощо.
У разі поганого здоров'я солдат, звинувачений у «дезертирстві», повинен документально підтвердити діагноз, внаслідок якого він вже не може виконувати військові обов'язки. Він зобов'язаний надати ці документи під час службового розслідування.
- Білорус Дмитро Палойко отримав громадянство України у 2020 році. До війни він вступив на заочне навчання в Донецькому національному університеті, на юридичний факультет. Він одружений і має доньку, якій ще немає шести місяців.
- Брав участь у боях на найскладніших напрямках у Донецькій, Харківській та Луганській областях.
- Білоруський КДБ досі вважає його громадянином Білорусі. Дмитро Палойко фігурував у справі Миколи Автуховича. За даними КДБ, Автухович нібито обговорював з ним закупівлю зброї на території України «для здійснення акту тероризму в Білорусі».
- Дмитро Палойко був внесений до розшукуваних осіб МВС Росії на підставі даних КДБ Білорусі.
